Тернополяни побували в «Арт-Лабіринті»

В своєму житті я відвідала не багато фестивалів, мабуть, два-три. Розповісти про «Арт-Лабіринт», на якому побувала вперше, можу хіба що з точки зору «непросвітленого» початківця. Того, який мусить все помацати, розгледіти з широко розкритими очима і відвислою щелепою. Саме такий ефект від вищеперерахованого я відчула, коли після безкінечної тринадцяти-чотирнадцяти годинної подорожі ми, врешті, досягли, здавалося б, неіснуючого місця.

Блукаючи темними польовими дорогами, які часто приводили нас до вже пройдених шляхів, складалося враження, що «Арт-Лабіринт» — добре спланована пастка місцевих жителів. Такі невротично-істеричні думки підступно супроводжувалися криваво-червоним місяцем за вікном автобуса.

f_21170492

Цікаво, що ступити на омріяну фестивальну землю села Леліна нам вдалося опівночі. Однак фантастично-детективні історії про всім невідомий «Арт- Лабіринт» втратили свою силу відразу ж після реєстрації, коли вся наша делегація спустилася в неймовірної краси гірську долину.

13517603_1743985185844391_8498258093793592515_o

Зауважте, наш шлях донизу простягнувся кам’янистими схилами, який довелося долати в суцільній темряві (хто мав ліхтарики, тому пощастило, але до числа цих щасливчиків я не потрапила).

Зважаючи на постійне спотикання, в пригоді став саме той кривавий місяць, який на даному етапі був нашим супутником. Його сяйва було достатньо, щоб розгледіти чудовий краєвид: над гірською долиною, огорнутою лісом, стелився густий сірий туман, вдалині палали вогнища. Таку природню велич і спокій лиш злегка хвилювала, а може й колихала, гра на перкусійних барабанах.

Далі наш шлях проліг поміж десятками-сотнями наметів. Подолавши ще пару сотень метрів, ми ціленаправлено дісталися лісу, де нам і вдалося розкласти свої намети. Розповідати кумедні історії про курйози з розкладанням наметів не буду. Хто на якому камінчику собі розстелив, так йому і спалося.

13563501_1665762143748255_1742921039_n

Але все це дрібниці! Особливо чітко це розумієш, коли прокидаєшся вранці від заворожуючого пташиного співу.

13559117_1743954532514123_2399284486299376365_o

Друзі, це був справжній хор пернатих, але настільки професійний, що, здавалося, ніби тебе огортає єдине звукове поле. Виглядаєш з намету одним оком і розумієш, що відтепер ти, хоч і на два дні, але є частинкою цієї природи. І всі досі незнайомі звуки стануть твоїми супутниками на декілька днів. Я навмисне приділяю увагу темі природи, бо у мене склалося враження, що вона тут панує — у всіх значеннях цього слова. Організаторам й справді вдалося знайти досі незаймане туристами місце.

13563130_1665762270414909_161269787_n

На околицях сіл та у містечках неодмінною окрасою кожного будиночка чи поважних адміністративних будівель слугують різноманітні рослини, дерева та кущі, які, швидше, створюють враження занедбаності та непривітності. Чого не скажеш про місцевих жителів. Принаймні, на моєму шляху зустрілися щирі, душевні та доброзичливі люди, що значно підсилило приємні враження.13497715_1743955095847400_2488586079396591764_o

Усмішкою також зустрічали відвідувачі фестивалю. Завести розмову з незнайомою тобі людиною не складало ніяких труднощів. Тут зібралися ті, хто прагне досягти повної гармонії зі світом. До того ж, фестиваль пропагує життя без агресії та шкідливих звичок.

13563537_1665762863748183_1063892109_n

До речі, додому ми поверталися з двома новими пасажирами.

Про сам фестиваль вже писали мої колеги — Ірина Юрко та Юля Нікітіна, тому не буду вдаватися в деталі, а лиш додам від себе, що була приємно вражена відсутністю неадекватних відвідувачів напідпитку, що й виправдало його концепцію.

Окрім музичної частини, я не була частим гостем на майстер-класах та лекціях, медитаціях та заняттях з йоги і т. п., але точно отримала позитивний заряд від спостережень, прислухань, приглядань до зовсім нового для мене світу автентичного єднання з природою.

13552646_1665762950414841_765158624_n13553156_1665763207081482_1863026193_n13535697_1665762953748174_129572924_n13563694_1665762480414888_1513016753_n13553192_1665763130414823_736930096_n13565413_1665762847081518_1060209648_n13516736_1743954855847424_2195087526983260746_n

В деякій мірі «Арт -Лабіринт» перегукується з досить вузькими і дещо фанатичними поглядами. Однак, не намагаючись влитися в тамтешню «культуру», мені вдалося відпочити душею.

Текст: Оксана Божко

Фотографії Юлії Нікітіної, з офіційного сайту фестивалю та з мережі Інтернет.

Добавить комментарий